Новокривотульський старостинський округ (до складу старостинського округу належать: с. Нові Кривотули, с. Терновиця)
Адреса: вул. Грушевського, 21а, с. Нові Кривотули, 77473
E-mail: nkrivotuli@ukr.net
Назарук Володимир Миколайович – в.о. старости
Заник Марія Володимирівна – діловод
Графік роботи:
Понеділок-Четвер – 08:00-17:15 (обідня перерва 12:00-13:00)
П’ятниця – 08:00-16:00 (обідня перерва 12:00-13:00)
Субота-Неділя – вихідний.
Графік особистого прийому громадян старости Новокривотульського старостинського округу
Дні прийому: понеділок, вівторок, четвер
Час особистого прийому: 8:00-12:00
Село Нові Кривотули (за матеріалами Вікіпедії)
Нові Кривотули - село Тисменицької міської громади, Івано-Франківської області.
У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Тарновіца Польна Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 970 мешканців, з них 820 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів.
У письмових джерелах село відоме в другій половині XVIII ст. Назва села пов'язана з його географічним положенням.
У період Великої Вітчизняної війни населений пункт був місцем жорстоких боїв (у травні й липні 1944 року). Воїнам, які загинули за визволення села, споруджено пам'ятник-обеліск.
Село Терновиця (за матеріалами Вікіпедії)
Згадується 6 березня 1441 року у книгах галицького суду.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 2 1/2 ланів (близько 62 га) оброблюваної землі.
У 1934 р. село призначили адміністративним центром однойменної об’єднаної сільської ґміни Тлумацького повіту (через наявність польської більшості в селі).
У 1939 році в селі проживало 1 630 мешканців, з них 50 українців-греко-католиків, 1 560 поляків і 20 євреїв.
У повоєнний період у Терновицю Пільну переселились лемки з села Розтока Велика Новосончівського повіту.
Терновиця — невелике село, в якому живуть переселенці з Польщі (лемки) та їхні нащадки.
Слід додати, що у час свого переселення лемки становили приблизно дві третини від загальної кількості переселених у с.Терновиця людей із західних земель Галичини, що внаслідок перерозподілу територій відійшли до повоєнної польської держави. Приблизно, половину мешканців села становили Надсянці, а саме: вихідці з села Жухів, що розташоване на правому березі ріки Сян, поблизу міста Лежайськ. І наступну третину переселенців становили представники іншої етнічної групи українців, яких ті, що були із Жухова, називали "білими" тому, що вони носили білий лляний одяг, коли появилися у селі. Також у селі проживало кілька родин корінних мешканців села, які відмовилися бути переселеними у Польщу. До війни с. Терновиця було переважно заселене поляками, які його покинули літом 1945 року. Мої батьки приїхали-прийшли у село 1-го серпня 1945 року і застали його майже безлюдним... Необхідно сказати, що першими після більшовиків у Терновицю в'їхали вихідці з Надсяння. На новому місці, прибувши з порожніми руками і без всіляких засобів до життя, розпочинати нове життя було непросто, але вже наступної весни переселенці обробляли поля, що належали селу. Внаслідок рішучого наступу сов'єтів на селян-одноосібників, останні як клас, були зліквідовані і у 1948-му році було створено колгосп. Була у селі і сільська рада, але оскільки село було невелике, то в результаті хрущовської реформи по укрупненню, сільську раду було ліквідовано, а село адміністративно приєднали до Новокривотульської сільської ради. А колгосп у той же час було розформовано, і село разом з людьми ввійшло як бригада номер чотири у колгоп "Ленінсько Іскра", до якого також належали села: Нові Кривотули, Красилівка, Бозня та Старі Кривотули. Втративши "колгоспну самостійність", розташоване у глибинці, далеко від шляхів, що зв'язують село із широким світом, село попало у економічну залежність від колгоспного центру, очолюваного, як у нас говорили люди, кривотульцями і стало сировинним додатком цілого аграрного комплексу. Людність села було уніфіковано під загальною назвою "лємки". Бригаду номер чотири, за одним винятком, завжди очолював партієць з котрихось Кривотул... На відміну від інших сіл колгоспу-Терновиця починає старіти. Молодь потягнулася у місто...
І.Шегда
У селі є навчально-виховний комплекс, греко-католицька церква Покрову Пресвятої Діви Марії (колишній костел).
Згідно з переписом населення у 2001-му році, у селі проживає близько 366 мешканців.
- Василь Князевич — український лікар, громадсько-політичний діяч, міністр охорони здоров'я України (2007–2010).
- Петро Князевич — хоровий диригент, народний артист України.