Випалювання трави – небезпека для здоров´я людини

З настанням теплих весняних днів, коли починає оновлюватися природа, громадяни часто намагаються  навести лад на своїх подвір´ях та присадибних ділянках. Перше, за що вони беруться – спалювання сухостою і опалого листя, не задумуючись над тим, яку небезпеку несе таке "прибирання".

Спалювання сухої трави і опалого листя завдає величезної шкоди довкіллю і здоров´ю людей, також призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, адже  полум’я може перекинутися на ліси та населені пункти, що в свою чергу завдасть неймовірних збитків: матеріальних, екологічних та гуманітарних. На превеликий жаль, ми рідко надаємо цьому ваги.

Потрібно пам’ятати, що під час спалювання сухостою у повітря вивільняються такі небезпечні і канцерогенні речовини, як: сполуки свинцю, ртуті,  що викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводневий обмін, спричинюють головний біль, втомлюваність, знижують імунітет, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, нерідко стають причиною виникнення онкологічних захворювань.

З димом вивільняється діоксин – темна, густа і дуже їдка речовина, яка подразнює очі, має неприємний запах і викликає алергію. При тлінні трави і листя виділяється бензпірен, який спричинює висипання на шкірі, бронхіт.

У сільській місцевості ситуація погіршується ще й тим, що при горінні в повітря  вивільняються токсичні гербіциди, пестициди та інші сполуки,  які вносилися на присадибні ділянки для захисту рослин та знищення шкідників. Постійно подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Дим від вогнищ може утворювати смог і надовго зависати у повітрі на великих територіях. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій і травматизму людей.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров´ю, спалювання сухостою призводить до екологічної катастрофи. Руйнується  грунтовий покрив, знищується коріння і насіння трав´янистих рослин, гинуть тварини та ґрунтоутворюючі мікроорганізми. На місці підпалу нормальне життя живих організмів відновлюється через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

За офіційними даними Головного управління ДСНС України в Івано – Франківській області з початку року на території Прикарпаття виникло близько 400 пожеж сухої трави, і це в той час, коли допомоги рятувальників населення  може  потребувати в будь – яку хвилину.  

Отже, наступного разу, коли надумаєте спалити сухостій, подумайте про те, скільки шкоди ви  завдаєте собі і своєму оточенню,  перетворюючи повітря навколо себе в отруту, родючі грунти -  на попелище, додаючи при цьому роботи пожежникам.

Підпал сухої трави – це диверсія, що відволікає рятувальників та працює на користь ворога!  

Фахівець з дослідження факторів навколишнього середовища

Богородчанського відділу

ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ"  Остапишин Ольга