ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЯ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ НАСИЛЬСТВА НАД ДИТИНОЮ?

До органів та установ, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству, належать:

• служби у справах дітей;

• уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

• органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

• органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я;

• центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

• суди;

• прокуратура;

• уповноважені органи з питань пробації.

До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать:

• центри соціальних служб;

• притулки для дітей;

• центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

• соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

• центри соціально-психологічної допомоги;

• територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

• інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать:

• притулки та центри медико-соціальної реабілітації для постраждалих осіб;

• кол-центри з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

• мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;

• заклади та установи, призначені виключно для постраждалих від домашнього насильства осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (усі дзвінки безкоштовні):

15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;

116-123 (з мобільного); 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;

116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;

0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.